-
1 он не произнёс ни слова
General subject: (одного) he didn't say a wordУниверсальный русско-английский словарь > он не произнёс ни слова
-
2 он не произнёс ни слова
prongener. hij deed geen mond openRussisch-Nederlands Universal Dictionary > он не произнёс ни слова
-
3 он не произнёс ни слова
prongener. hij deed geen mond open -
4 он не произнёс ни (одного) слова
General subject: he didn't say a wordУниверсальный русско-английский словарь > он не произнёс ни (одного) слова
-
5 он не произнёс ни одного слова
Makarov: he didn't say a wordУниверсальный русско-английский словарь > он не произнёс ни одного слова
-
6 слово
с.1. (в разн. знач.) wordласковое слово, ласковые слова — endearing words
сдержать слово — keep* one's word; be as good as one's word
человек слова — man* of his word
нарушать слово — break* one's word, go* back upon / on one's word
брать свои слова назад — retract, или take* back, one's words; eat* one's words идиом.
я заставлю его взять свои слова назад — I shall make him take back words; I shall force him to eat his words идиом.
верить на слово кому-л. в чём-л. — take* smb.'s word for smth.
честное слово! — honestly!; honour bright! ( в детской речи)
давать (честное) слово (дт.) — give* / pledge one's word (of honour) (i.)
дар слова — gift of words; talent for speaking
ни слова — not a word, not a syllable
он не произнёс ни слова — he didn't say / utter a word, he never said / uttered a word
одни, пустые слова — mere words
он не находил слов (от возмущения и т. п.) — words failed him
одним словом — in a / one word; in short
на словах — by word of mouth, in words
игра слов — play on words; pun
к слову — by the way, by the by(e)
решающее слово принадлежит ему — it is for him to decide; he has the final разг.
последнее слово остаётся (за тв.) — the final word rests (with)
слов нет разг. — it goes without saying
нет слов, чтобы описать — one can't find the language, или there are no words, to describe
слово за слово разг. — little by little; one word led to another
романс на слова Пушкина — poem by Pushkin set to music, song to words from Pushkin
2. ( речь на собрании) speech, addressдавать слово (дт.) — give* the floor (i.); ask (d.) to speak
брать слово — take* the floor
первое слово принадлежит ему — I call upon him to open the debate / discussion
♢
«Слово о полку Игореве» — The Song of Igor's Campaign -
7 ни
1) союз - а) ні, (экспрессивнее) ані. [Кругом ні билини! (Шевч.). На небі нема ні зорі (Л. Укр.). На синьому небі ані хмариночки (Н.-Лев.)]. У него ни копейки денег - у його ні шеляга (грошей), (шутл.) у його ані копія. Ни даже - ні (ані) навіть. [А що він за це одержував? - Ні навіть належної пошани (Кінець Неволі)]. Ни души - ні духа (живого), ні (живої) душі, ні людини. [Добіга до полонини віла… леле боже! там нема ні духа, тільки чорна вся трава од крови (Л. Укр.). Ні душі ні в вікнах, ні круг хати не видно (М. Рильськ.). Нігде ні живої душі (Н.-Лев.). Ні людини кругом (Остр. Скарбів)]. На улице ни души - на вулиці (а)ні душі ((а)ні духа живого, нікогісінько, (фам.) ані лялечки). Ни духу (нет) - нічогісінько (нема). Ни капли - см. Капля 2. Ни крошки - см. I. Крошка 1. Ни малейшей надежды и т. п. - (ані) найменшої надії и т. п.; срв. Малейший. Ни с места - см. Место 1. Ни слова - а) ні (ані) слова, (как в рот воды набрал) (а)ні пари з уст. [Ні слова не мовить, мовчить (Л. Укр.). Вона-ж ні пари з уст - і глянула зненацька (М. Рильськ.)]. Не произнёс ни слова - ні (і) слова не промовив (не вимовив), і пари з уст не пустив. [Ніхто й слова не промовить (Шевч.)]; б) (молчать!) ні слова!; см. ещё Нигугу. Не говоря ни слова - не мовлячи й слова. Ни боже мой! - далебі, ні! бігме, ні!, (и думать нечего) і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Ни гугу - см. Нигугу. Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть - см. Ничто (Ни за что). Ни в зуб не знать - нічогісінько (ні бе, ні ме) не знати. Ни один не - жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден) не, (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден) не и (очень редко) ні жа[о]дний (ні жа[о]ден) не, ні один не; (никто) ніхто не; срв. (ниже) Ни единый и см. Один. [Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної (Номис). З горла мого не виходить і жадного звука (Дніпр. Ч.). Облесник жаден не знав тебе (Грінч.). (Вітер) жодного села, хатинки не минає (П. Тичина). Без брехні ні жоден чоловік не сватався (Квітка). Ніколи ні жодної душі не обідив (ЗОЮР I). Ні одна ще зоря не була така гарна (Л. Укр.). Ні один співець її не вславив і ні один мистець не змалював (Л. Укр.)]. Ни один этого не говорит - ніхто (жадний, жаден) цього не каже. У него много книг, но он не прочёл ни одной - в його (він має) багато книжок, але (та) він не прочитав жадної (ні одної, і одної). Ни единый - жадний, жаднісінький, ні однісінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний. [Всіх перерізали, не втік ніже єдиний католик (Шевч.)]. Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п. - см. Никто. Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п. - см. Ничто. Ни за что (на свете) - см. Ничто. Ни к чему, нрч. - см. Никчему. Ни - ни (при перечислении) - ні - ні, ні - ані, ані - ні, ані - ані, ні (ані) - (а) ніже. [Ні батька, ні неньки: одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.). Ні руху, ні людей (М. Рильськ.). Ні бога, ні чорта (П. Тичина). Як не було ще нічого: буття й небуття, ні етеру, ні неба (Л. Укр.). Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю він (Данте) не забув своєї Беатріче (Л. Укр.). Він не забув його (сонце) ні в темряві понурій, ані при хатньому багатті (Л. Укр.). Ані битись, ні втекти (Рудан.). Ані зустрічи, ні проводу, без мети і навмання (М. Рильськ.). Не дошкуляють тут нас ані Австер, ні те честолюбство, ані пропасниці люті, ні смерти осінній ужинок (М. Зеров). Ані встати, ані сісти (Сл. Гр.). Я ні трохи не хочу заперечити ані високої літературної вартости (цих) творів, ані ваги їх в історії нашого літературного руху, ані їх великих заслуг (Грінч.). Не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.)]. Ни этот, ни никакой - ні цей і ніякий. Ни он, ни никто - ні він і ніхто. Ни тебе, ни никому - ні тобі і нікому; ні тобі, ні кому. Ни да, ни нет - см. Нет 2. Ни так, ни сяк - ні так, ні сяк; ні сяк, ні так. Ни так, ни сяк, ни этак - ні сяк, ні так, ні о(н)так; ні сяк, ні такечки (ні онтакечки). Ни тот, ни другой - ні той, ні той. Ни туда, ни оттуда - ні туди, ні звідти. Ни туда, ни сюда - ні туди, ні сюди. Ни дать, ни взять какой кто - достоту (достеменно, достеменнісінько, існісінько, точнісінько) який хто, і спереду й збоку який хто, чистісінький, достеменнісінький, існісінький, точнісінький, (вылитый) викапаний хто. [У жупані - кругом пані і спереду й збоку (Шевч.)]. Ни кожи, ни рожи - см. Кожа 1. Ни из короба, ни в короб - см. Короб 1. Ни рыба, ни мясо - см. Мясо. Ни к селу, ни к городу - ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні впало, (грубо) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки; (некстати) не до речи, недоречно; як Пилип з конопель, як собаці п'ята нога. Ни то, ни сё - ні те, ні се; ні сякої, ні такої; (шутл.) ні теє, ні онеє. [Ви така ось, - ні те, ні се (Влизько)]. Ни с того, ни с сего - ні з того, ні з сього; ні сіло, ні впало; з доброго дива. [Він раптом ні з того, ні з сього здригався (М. Хвильов.). А він - ні сіло, ні впало - причепився до мене (Грінч.). Одного разу сей дурень їй каже так - ні сіло, ні впало: «чи ви-б мене не одружили?» (Грінч.)]. Ни за что, ни про что - ні за що, ні про що; дарма, дурно; б) (перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч. Где ни - хоч де, хоч- би де, хоч де-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходив, де вже не молився, але, видно, жаден бог не змилосердився (Рудан.)]. Где бы ни - хоч би де, хоч де-б, (изредка) де-б не. Где бы вы ни были, я вас найду - хоч-би де ви були, я вас знайду. Где бы то ни было, где ни есть - аби-де, будь-де, (диал. будлі-де), де припаде, де трапиться. Как ни, как бы ни, как ни попало - см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён - хоч який він розумний, хоч який він був розумний. Как вы ни остерегайтесь - хоч-би як ви стереглися (береглися). Уж как ни, как бы ни (было), а… - см. Как 2. Как бы то ни было - хоч-би (там) як, хоч-би (так) що, будь-як-будь, будь-що-будь. [Будь-що-будь, церква місце публічне (Франко)]. Какой ни - хоч який, хоч-би який, хоча-б який, (изредка) який не. Какой бы ни, какой бы то ни было - см. Какой 2. Без какого и т. п. бы то ни было - без будь-якого, без ніякого и т. п. [Наша боротьба проти націоналізму мусить бути безумовна і без ніяких застережень (М. Скрипн.)]. Какой ни есть - аби-який, будь-який, (диал. будлі-який), який припаде, який трапиться, (раскакой) переякий. Когда ни - хоч коли, хоч-би коли, хоч коли-б, (изредка) коли не. [Хоч коли приїду, до тебе, тебе вдома нема (Київ). Коли не приїдеш до тебе, то пуття не бачиш (Мова)]. Когда бы ни - см. Когда 3. Когда бы то ни было - аби-коли, будь-коли, (диал. будлі-коли), коли припаде, коли трапиться. Который бы ни было - см. Который-нибудь. Кто ни - хоч хто, хоч-би хто, хоч хто-б, (изредка) хто-б не. С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же - з ким (тільки) я не говорив (не розмовляв), до кого не звертався (не вдавався), всі відповідали мені те саме. Кто бы ни, кто бы то ни было - см. Кто 3. Куда ни - хоч куди, хоч де, хоч-би куди, хоч-би де, хоч куди-б и т. п., (изредка) куди не, де не; (каким путём) хоч кудою, хоч куди; хоч-би кудою, хоч-би куди, (изредка) кудою не, куди не. [Хоч куди-б пішов я, всі думки - про тебе (Крим.). Де не піду я, всюди твій розумний любий погляд сяє (Л. Укр.)]. Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека - хоч-би куди пішов, хоч-би де був, я зустрічаю цю людину. Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло - см. Куда 3. Сколько ни - хоч скільки, хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки не. [Скільки літ не пройде, - під осінніми зорями умиратиме в щасті пливець (М. Рильськ.)]. Сколько бы ни - хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки-б не. [Скільки-б терну на тії вінки не стяли, ще зостанеться ціла діброва (Л. Укр.)]. Сколько бы то ни было, сколько ни есть - аби-скільки, будь-скільки, скільки є, скільки припаде, скільки трапиться. Что ни - хоч що, хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що не. Что ни сделает, всё неудачно - хоч що зробить (хоч-би що зробив), усе невдало. Кто что ни говори - хоч-би хто що казав. Что он ни говорил, его не послушали - хоч що (вже) він казав (говорив) или чого (вже) він не казав (не говорив), його не послухали. Что бы ни - хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що-б не. [Справжніх чуд не буває, хоч-би що там ви говорили (Велз)]. Что бы то ни было - аби-що, будь-що, (диал. будлі-що), хоч що, хоч-би що, що припаде, що трапиться. Во что бы то ни стало - хоч-би (там) що, хоч-би що там було, хоч що-будь, будь-що-будь. [Польський уряд ухвалив хоч що- будь повернутися «лицем до моря» (Пр. Правда)]. Что ни на есть лучший - як-найкращий, що-найкращий, як-найліпший, що-найліпший;2) нрч. - ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2. Ни-ни - ні-ні, аніні, аніже. [Тільки щоб свої знали: щоб начальство ні-ні (Ледянко). Не руш! аніні! (Липовеч.). «Із-за Німану ви отримали щось?» - «Нічого, аніні!» (М. Рильськ.). Сиди тихо! аніже! (Липовеч.)].* * *I1) част. ні, усилит., ані; ніже́ни души́ — ні (ані́) душі́
ни ша́гу да́льше — ні кро́ку да́лі
ни оди́н не... — ні оди́н не..., жо́дний (жо́ден) не...; ( никто) ні́хто не
ни-ни́, ни-ни-ни́ — ні-ні, ні-ні-ні, ані-ні, ані-ані, аніже
2) (част. усилит.: после мест., нареч. перед глаг.) не; переводится также конструкциями с хочкто бы то ни был, кто ни на е́сть — хто б то не бу́в
во что бы то ни стало — що б то не ста́ло; ( любой ценой) за вся́ку ціну; ( как бы то ни было) хоч би [там] що́, хоч би що там було́, хоч що буде́, будь-що-будь
как ни на е́сть — хоч би там я́к
како́й ни на е́сть — хоч би там яки́й, яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший
3) союз ніни..., ни... — ні..., ні
IIни ме́сяца, ни звёзд — ні мі́сяця, ні зіро́к
ни от кого́ не зна́ю — ні від ко́го не зна́ю
-
8 fiatare
v.i. -
9 произнести
365 Г сов.несов.2. ütlema, lausuma; \произнести тост toosti ütlema, \произнести клятву vannet andma v lausuma, \произнести слова команды käsklusi andma, \произнести речь kõnet pidama, он не произнёс ни слова ta ei lausunud ühtki sõna v musta ega valget;3. teatavaks tegema; \произнести приговор kohtuotsust kuulutama -
10 безразличие
ср.;
(к кому-л./чему-л.) indifference, apathy (to, toward) ;
nonchalant (бесстрастие)безразлич|ие - с. indifference;
~но
1. нареч. with indifference;
относиться к кому-л. ~но be* indifferent to smb. ;
он отнёсся к этому ~но he remained quite unconcerned;
2. в знач. сказ. it`s all the same, it makes no difference, it is immaterial (whether) ;
мне это (совершенно) ~но I don`t care( whether, if), it`s a matter of indifference to me;
~ный
3. (безучастный) indifferent, unconcerned;
~ный взгляд indifferent glance;
он произнёс эти слова ~ным тоном he spoke the words in a tone of indifference;
4. (не стоящий внимания) unimportant;
он мне ~ен he`s nothing to me;
я ему совершенно ~ен he`s perfectly indifferent to me.Большой англо-русский и русско-английский словарь > безразличие
-
11 intono
in-tono, tonuī, tonātum, āre1) (за)греметь (caelo ab alto V; vox tribuni intonuit C)impers. intonuit V — раздался удар грома2) прогреметь, произносить громовым голосом ( minas O)quum haec intonuisset plenus irae L — когда (децемвир), исполненный гнева, громовым голосом произнёс эти слова3) шуметь, бушеватьclavam superne i. VF — с грохотом опустить палицуhiems fluctibus intonata H — буря, разразившаяся на море -
12 hij deed geen mond open
мест. -
13 pronunciare
io pronuncio, tu pronunci1) произносить, выговаривать2) произнести, сказать3) произнести (сказать, выразить, выступить)* * *гл.1) общ. говорить, выговаривать, высказывать, произносить2) юр. оглашать, обнародовать -
14 sprechen*
1. vi1) говорить, разговариватьüber die Árbeit spréchen — говорить о работе
mit éínem Freund spréchen — разговаривать с другом
viel [léíse] — много [тихо] говорить
durch die Náse spréchen — говорить в нос
Ich will nicht darüber spréchen. — Я не хочу об этом говорить.
Das spricht für ihn. — Это говорит в его пользу.
3) выступать, говорить, докладыватьöffentlich spréchen — выступать публично
in der Sítzung spréchen — выступать на собрании
im Férnsehen spréchen — выступать по телевидению
zu den Mítarbeitern spréchen — обращаться к сотрудникам
4) говорить, высказыватьсяschlecht über j-n spréchen — плохо отзываться о ком-л
2. vt1) говорить; произноситьDeutsch spréchen — говорить на немецком (языке)
Er hat kein Wort gespróchen. — Он не произнёс ни слова.
2) говорить, беседовать (с кем-л)Ich möchte Herrn Diréktor spréchen. — Я бы хотел поговорить с директором.
3) говорить, высказыватьсяj-n schúldig spréchen — признать кого-л виновным
-
15 bloccare
1. v.t.1) (isolare) перекрыть, заблокироватьla neve ha bloccato i paesi di montagna — в результате обильного снегопада горные селенья отрезаны от внешнего мира
2) (fermare) остановить; задержать3) (frenare) заморозить, приостановить2. bloccarsi v.i.заклиниться, застопоритьсяa quella domanda si è bloccato e non ha più aperto bocca — на этот вопрос он ответить не сумел, после чего уже не произнёс ни слова
-
16 cucire
v.t.1.1) (anche cucirsi) шить (себе); (cucire insieme) сшить; (attaccare) пришить; (riparare) зашить2.•◆
cucire la bocca a qd. — заткнуть рот (заставить замолчать + acc.)si cucì la bocca per tutta la sera — за весь вечер он не раскрыл рта (не проронил, не произнёс ни слова)
ha sfornato l'ennesimo libro cucendo insieme diversi suoi articoli — он выпустил энную книгу, скомпановав её из своих прежних статей
cucire addosso a qd. — приписывать
-
17 muto
agg. e m.1.stava lì, muto dalla paura — он стоял, онемев от страха
2.•◆
cinema muto — немое кино -
18 proferire
v.t.произносить, выговаривать -
19 произнести
сов. что1. талаффуз кардан, гуфтан; правильно произнести слово калимаро саҳеҳ талаффуз кардан2. гап задан, сухан гуфтан, изҳор доштан, эрод (баён) кардан; произнести речь нутқ эрод кардан; он не произнёс ни слова вай ҳарфе назад3. хондан, хонда додан, эълон (эълом) кардан; произнести приговор ҳукмро (ҳукмномаро) эълон кардан -
20 И ты, Брут!
(слова, приписываемые Юлию Цезарю, убитому в 44 г. до н. э. заговорщиками-республиканцами; Цезарь якобы произнёс их, увидев среди убийц своего сторонника и друга Брута; фраза приобрела популярность благодаря трагедии Шекспира "Юлий Цезарь" - 1599 г.) Auch du; mein Brutus! (Worte, die der sterbende Julius Cäsar gesagt haben soll, als er unter seinen Mördern seinen Anhänger und Freund Brutus sah; sie sind durch Shakespeares Tragödie "Julius Cäsar" populär geworden). Der Ausdruck dient als Formel des Vorwurfs, wenn man sich von einem Freund bzw. einem Anhänger verraten sieht.
См. также в других словарях:
Корень часть слова — в индоевропейских языках главная часть слова, повторяющаяся неизменно или с незначительными изменениями в целом ряде родственных этимологически (т. е. схожих в звуковом отношении и близких по значению) слов. К., при этом, является носителем… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Корень, часть слова — в индоевропейских языках главная часть слова, повторяющаяся неизменно или с незначительными изменениями в целом ряде родственных этимологически (т. е. схожих в звуковом отношении и близких по значению) слов. К., при этом, является носителем… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Ни слова по-русски — Значимость предмета статьи поставлена под сомнение. Пожалуйста, покажите в статье значимость её предмета, добавив в неё доказательства значимости по частным критериям значимости или, в случае если частные критерии значимости для… … Википедия
произнести — несу, несёшь; произнёс, несла, ло; произнесённый; сён, сена, сено; св. что. 1. Передать голосом звуки, слова своего или чужого языка; выговорить. П. слово по слогам. П. гласный звук у . Неправильно п. иностранное слово. 2. Сказать какие л. слова … Энциклопедический словарь
произнести — несу/, несёшь; произнёс, несла/, ло/; произнесённый; сён, сена/, сено/; св. см. тж. произносить, произноситься, произнесение, произношение … Словарь многих выражений
Рон Уайатт — Рональд Элдон Уайетт (англ. Ronald Eldon Wyatt, Ron Wyatt, 4 августа 1933, США 1999) американский археолог любитель. Занимался археологическими исследованиями следующих библейских явлений: ковчег Ноя; Великий потоп Содом и Гоморра; Маршрут Исхода … Википедия
Рон Уайетт — Рональд Элдон Уайетт (англ. Ronald Eldon Wyatt, Ron Wyatt, 4 августа 1933, США 1999) американский археолог любитель. Занимался археологическими исследованиями следующих библейских явлений: ковчег Ноя; Великий потоп Содом и Гоморра; Маршрут Исхода … Википедия
Уайатт Рон — Рональд Элдон Уайетт (англ. Ronald Eldon Wyatt, Ron Wyatt, 4 августа 1933, США 1999) американский археолог любитель. Занимался археологическими исследованиями следующих библейских явлений: ковчег Ноя; Великий потоп Содом и Гоморра; Маршрут Исхода … Википедия
Уайатт, Рон — Рональд Элдон Уайетт (англ. Ronald Eldon Wyatt, Ron Wyatt, 4 августа 1933, США 1999) американский археолог любитель. Занимался археологическими исследованиями следующих библейских явлений: ковчег Ноя; Великий потоп Содом и Гоморра; Маршрут Исхода … Википедия
Уайетт Р. — Рональд Элдон Уайетт (англ. Ronald Eldon Wyatt, Ron Wyatt, 4 августа 1933, США 1999) американский археолог любитель. Занимался археологическими исследованиями следующих библейских явлений: ковчег Ноя; Великий потоп Содом и Гоморра; Маршрут Исхода … Википедия
Уайетт Рон — Рональд Элдон Уайетт (англ. Ronald Eldon Wyatt, Ron Wyatt, 4 августа 1933, США 1999) американский археолог любитель. Занимался археологическими исследованиями следующих библейских явлений: ковчег Ноя; Великий потоп Содом и Гоморра; Маршрут Исхода … Википедия